На жаль воду, якою люди в сучасних містах миють посуд і приймають душ, важко назвати питною. Для організму людини домішки в такій воді досить шкідливі і можуть привести до проблем зі здоров'ям, якщо не вжити заходів з очищення води.

З метою отримання нешкідливої ​​і чистої рідини використовують різноманітні методи очищення води. Одними з найпоширеніших є кип'ятіння і фільтрація. Який метод краще? Яка вода чистіша: кип'ячена або та, що пройшла через станцію очистки питної води для квартири? Нижче ми розберемося, в чому різниця між цими двома способами.

У чому різниця між кип'яченою водою і фільтрованою?

Безумовно, ці два способи спрямовані на очищення рідини від зайвих речовин і мікроорганізмів. Однак на виході ступінь чистоти води і її структура разюче відрізняються.

Єдиним способом це перевірити є аналіз в лабораторії санітарно-епідемічної станції, яка дає точний висновок і оцінку якості рідини. Важко переоцінити переваги води, що пройшла через систему очищення питної води в квартирі.

Чи достатньо просто прокип'ятити воду?

Протягом багатьох століть кип'ятіння води залишалося єдиним способом видалення шкідливих речовин, поки не з'явилися оновлені технології з очищення води.

Кип'ятіння - це не тільки простий, але і достатньо ефективний метод очищення води в будинку, оскільки високі температури вбивають шкідливі бактерії та інші небезпечні паразитарні форми життя. Всім відомо з уроків хімії в школі, що вода закипає при 100 градусах за Цельсієм, тоді як більшість мікроорганізмів не можуть вижити у воді при температурі вище 70 градусів за Цельсієм більше 30 хвилин. Слід також згадати, що при закипанні води утворюється пара, з яким випаровується хлор, за допомогою якого знезаражують воду на станціях. В результаті концентрація цієї речовини в рідині зменшується, і ви не відчуваєте специфічного смаку після пиття.

Однак даний метод досить витратний за часом, також витрачається досить багато електроенергії. Крім цього, кипляча вода не вбиває абсолютно всі бактерії (існує цілий ряд мікроорганізмів, які переносять вплив високих температур) і не видаляє солі важких металів, нітрати і пестициди, присутні у водопровідній воді. З цього можна зробити висновок, що єдиний спосіб знезаразити воду безпечно - це використовувати фільтри для питної води у квартиру.

Переваги системи очищення води для квартири

На відміну від кип'ятіння, фільтрація води є більш швидким процесом, який дає людям можливість насолоджуватися чистою і здоровою питною водою. Причому для цього достатньо одного натискання кнопки або підняття ручки крана. Крім того, фільтрована вода зазвичай відповідає більш високим стандартам, ніж очищена за допомогою кип'ятіння.


Безумовно, фільтрована вода корисніша для пиття, краще впливає на шкіру при прийнятті душа і допомагає зберегти свіжість одягу, якщо вона використовується для прання. Існуючі на сьогодні варіанти фільтрації води, наприклад, магістральний фільтр для води в квартиру, який можна встановити під раковиною і в душі, дає можливість вибирати, де і як ви хочете фільтрувати воду в своїх оселях.

У будь-якому випадку, якщо ви хочете використовувати чисту воду і продовжити термін служби побутової техніки, купити систему очищення води для квартири - це оптимальний варіант.

Традиційні способи очищення води, як правило, не забезпечують якісну її очищення Сьогодні особливий інтерес у людей викликають мембранні установки, такі, як системи зворотного осмосу.

Устаткування легко встановлюється під мийку і в квартирах, заміських будинках і дачах.

Як при роботі будь-якого обладнання, в системі зворотного осмосу можуть виникати деякі несправності Причинами можуть бути: неправильна установка фільтра, необхідність заміни фільтрів зворотного осмосу, велика ступінь засмічення та інші параметри.

Основні несправності фільтра зворотного осмосу

Якщо очищена вода має неприємний смак, то справа в її застої Для усунення стороннього запаху краще користуватися або мінералізатором кожен день, або зливати перших три склянки.

Система постійно зливає воду в каналізацію - зворотний осмос очищає воду в обхід бака.

• Якщо цівка очищеної води невелика (як товщина стержня в ручці), то мембрана працює нормально.
• Якщо тиск більше 6 атм, потрібно почекати поки воно вирівняється або поставити редуктор тиску.
• Якщо тиск водопроводу менше 3 атм - необхідно поставити помпу.

Низький напір з крана системи - це пов'язано з неправильною роботою бака Швидкість очищення води невелика, вона тече невеликий цівкою з крана системи в накопичувальний бак для збору Якщо вода туди не надходить, то фільтр працює даремно.

• Необхідно перевірити: чи не пережаті чи трубки і не закритий кран.

Вода не надходить в бак - необхідно відкрити кран на баку, повернути паралельно до потоку води важіль на крані.

• Наступний крок - перевірка тиску на вході перед мембраною зворотного осмосу Якщо воно нижче 3 атм, придбайте помпу.

Вода не надходить з повного бака - якщо кран на баку відкритий і немає механічного блокування потоку води, яка повинна надходити в бак і виходити з нього-причина у внутрішньому тиску бака Його необхідно підвищити.

Якщо бак так і не набирає і не випускає воду, його краще замінити.

Ефективна робота системи, її продуктивність залежить від головних параметрів:

• Тиску води у водопроводі (3-4атм.).
• Тиску повітря в накопичувальному баці.
• Температури води, що поступає (15-25 градусів Цельсія).
• Справності автоматичного клапана перекриття води і обмежувача потоку.

Так само не варто забувати що заміна картриджів фільтра зворотного осмосу повинна виконуватися не рідше ніж раз в 3-6 місяців, а мембрану зворотного осмосу потрібно замінити коли її пропускна здатність погіршилася.

Найкраща система з очищення водипередбачає наявність зворотного осмосу. Зворотній осмос може бути використаний як для очищення побутового призначення, так і для промисловості. Головним компонентом фільтруючої системи є мембрана зворотного осмосу, яка розділяю воду на очищену воду та пермеат.

Мембрана зворотного осмосу призначена для тонкої очистки питної води. Вона являє собою полімерну пористу плівку. На відміну від інших способів фільтрації, мембранне очищення залишає виключно молекули води і розчинений в ній кисень. Технологія зворотного осмосу використовується як в компактних домашніх фільтрах, так і в високопродуктивних промислових установках.

Для видалення домішок менше 1 мкм застосовувана в проточних фільтрах технологія тупікової фільтрації недостатньо ефективна. Для тонкого очищення води використовується мембранний метод, при якому потік вихідної води подається під тиском на фільтруючий елемент паралельно його поверхні. При зниженні ефективності очищення використовується промивка мембрани зворотного осмосу.

ПРИНЦИП РОБОТИ МЕМБРАНИ

Мембранна технологія розділяє потік на 2 частини – пермеат і концентрат. Пермеат є це абсолютно чиста вода, в той час як концентрат містить весь обсяг забруднень, що був у вихідній воді. Концентрат зливається в каналізацію або направляється на повторну очистку.

Мембрана зворотного осмосу служить бар'єром для солей жорсткості, органічних і хлорорганічних речовин, механічних домішок, біологічних та інших забруднень. Технологія успішно використовується для опріснення та демінералізації води. Зворотний осмос застосовується в технологічних процесах на виробництвах продуктів харчування і напоїв, в ювелірній галузі і мікроелектроніці.

Осмосом отримують глибоко очищену воду в промислових масштабах і для домашнього вжитку. Сьогодні це найбільш ефективний спосіб очищення води для квартири і будинки. Для зниження забруднення мембранного елемента і захисту від механічних пошкоджень в складі установки зворотного осмосу є стадія попереднього очищення. Ви можете замовити мембрани зворотного осмосу з доставкою по Києву та всій території України.

КОНСТРУКЦІЯ МЕМБРАННОГО ЕЛЕМЕНТА

Більшість різновидів мембран зворотного осмосу виготовляють з полімерних матеріалів – поліамідів і полісульфонів, здатних витримувати високі температури і тиск. Пориста структура отримується в результаті розчинення спеціальних добавок. У сучасних фільтрах зворотного осмосу використовуються тонкі композитні плівки, що складаються з трьох шарів:

• Основи з поліефіру;
• Микропористого полісульфонного шару;
• Активного полиамидного шару.

Конструктивно мембрана зворотного осмосу являє собою циліндричний корпус, всередині якого розташована мембранна плівка. При її виборі керуються такими критеріями:

• продуктивність;
• селективність (здатність до затримання певних солей);
• робочі температура і тиск;
• коефіцієнт, що показує відношення пермеата до обсягу вихідної води.

У побутових і промислових системах зворотного осмосу використовуються мембранні елементи рулонного типу. Згорнута в рулон полімерна плівка включає в себе гідроізоляційні шари, що розділяють потоки вихідної та очищеної води.

В процесі роботи поверхня мембранного елементу поступово забруднюється, що призводить до зниження її ефективності. Очищення мембрани зворотного осмосу дозволяє відновити її експлуатаційні властивості. Мембрани сучасних фільтрів – це змінні елементи, що замінюються після закінчення терміну служби. Ви просто можете купити новий мембранний елемент і встановити його самостійно.

Фториди є однією з характерних домішок грунтових і підземних вод, а сам фтор є дуже важливим компонентом, який при низьких концентраціях здатний запобігати карієсу, а при підвищених — накопичується в організмі та призводить до захворювання кісток, яке називають флюорозом.

Скільки ж фтору може бути у воді, щоб не нашкодити організму людини?

Гранично допустима концентрація (ГДК) фторидів у воді нормується згідно ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (цей стандарт відповідає і Європейському).

• Норма вмісту фтору у воді для теплих регіонів (Одеси, Криму, Закарпаття) — 0,7 мг/л.
• Для помірного клімату інших регіонів — 1,2 - 1,5 мг/л.

Різниця в концентраціях обгрунтована тим, що в жаркому кліматі люди споживають більше рідини, відповідно, в їх організм надходить більше фторидів.

Сполуки фтору є у всіх природних джерелах води. Наприклад, морські води містять в середньому 1 мг/л, річкові — менше ніж 0,5 мг/л, найбільші концентрації в підземних — до 30 мг/л (тут концентрація фтору буде визначатися породами, з яких складаються водоносні горизонти).

Фториди містяться в широкому переліку мінералів, в тому числі плавиковому шпаті, кам'яних фосфатах, кріоліті, апатитах, слюді та ін. CaF2 є одним з мінералів, що мають низьку розчинність, обмежену 40мг/л.

Відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я норма фтору в питній воді - 0,8 - 1 мг/л.

У деяких країнах фтор додають у водопроводи навмисно для забезпечення захисту від карієсу. США були першою країною, яка почала спеціально фторувати воду для профілактики хвороб зубів у дітей та дорослих.

Оскільки в середньому людина за день випиває 1,5-2 л в чистому вигляді, то виникає питання: чи шкідливий фтор у питній воді?

Вода з надлишком фтору призводить до захворювання, яке називають флюорозом. Його механізм полягає в тому, що надмірні кількості фтору витісняють з кісткової тканини та зубів кальцій.

Визначальними є прояви зубного флюорозу, вони супроводжуються пігментацією та ерозією зубної тканини, після шести років у дітей знижується ймовірність флюорозу зубів.

Наступним етапом після пошкодження зубів є ураження скелета. Протягом тривалого часу фтор накопичується в кістковій тканині. Первинними ознаками є обмеження рухливості та ломота в суглобах. У разі важких уражень відбуваються зміни кісткової структури, кальцифікація зв'язок, які викликають ураження м'язів і гострі болі.

Що стосується гострих впливів фтору, одноразовий його прийом дози в 20 мг може викликати нудоту або блювання, а доза вище 40 мг на кілограм людського ваги може привести до летального результату. І це при тому, що лише 50% людей відчувають смакові відмінності води при концентрації в ній фтору - 100 мг/л.

Що ж стосується профілактики карієсу, то концентрація в 1 мг/л показує високу ефективність, і при цьому абсолютно не впливає на структуру кісток, хоча може викликати легку пігментацію зубів, що підтверджується багаторічними дослідженнями в країнах, які практикують фторування води.


Як зменшити рівень фтору у воді? Дефторування є досить дорогим процесом, варто відзначити, що навіть дорожчим, ніж фторування, тому пошук безпечного джерела води завжди кращий за очищення.

До традиційних методів відносяться:

1. Сорбція на кістяному вугіллі, активованих глиноземах і глинах (мінерали магнезит, клиноптилоліт, вермикуліт, цеоліт, діатоміт, каолініт й ін.) є досить ефективним методом. Процеси зазвичай проводяться в колонах у постійному або періодичному режимі. Принцип роботи даних речовин заснований на іонному обміні, коли іони OH-, що містяться в складі даних сполук обмінюються з іонами F-. Ці матеріали зазвичай вимагають збільшення сорбційних властивостей шляхом активації (обробки кислотами, висушування, випалювання та ін.). Застосування їх обгрунтоване, коли в регіоні, де потрібно проводити дефторування води, присутні поклади подібних мінералів.

2. Контактне осадження передбачає під собою додавання сполук кальцію, магнію, фосфатів, заліза, алюмінію та ін. Осадження фторидів відбувається або шляхом утворення малорозчинних у воді сполук, які під дією сили тяжіння утворюють осад (наприклад, фториди кальцію і магнію), або шляхом коагуляції іонів фтору на поверхні певних частинок-коагулянтів (гідроксиди заліза й алюмінію).

Nalgonda - метод коагуляції, який набув широкого поширення в Індії для знефторювання вод з вмістом фторидів до 30 мг/дм³. У даній технології рідина контактує з коагулянтами (солі алюмінію або заліза), вапном або содою і білильним вапном (для підвищення pH). Після цього вода відстоюється 2-4 години та фільтрується через піщані фільтри. Крім зниження вмісту фтору такий процес забезпечує зниження каламутності, кольоровості та вмісту токсикантів органічної природи.

3. Зворотний осмос. Це технологія, яка забезпечує повноцінне видалення фторидів. При цьому не утворює великих обсягів токсичних осадів і не передбачає великогабаритного устаткування.

Зворотний осмос може використовуватися, як в системах , які встановлюються безпосередньо у вас вдома під мийкою, так і на станціях централізованої водопідготовки.

Мембранний фільтр буде непоганим рішенням, якщо аналіз води на фториди показує перевищення нормативних значень, оскільки це оптимальний варіант очистити воду від фтору в домашніх умовах.

Найпоширенішими методами є очищення на активованих глиноземах і зворотний осмос.